Привіт усім, усім, усім, хто цікавиться сайтом нашої школи!

Сьогодні 05.06.2013. Ну і ну!!! Сьогодні у центрі села така злива – це перша злива за весь час, значить, будемо з урожаєм. Але саме ця злива внесла свої корективи у наш ще один день перебування у таборі. Ми прийшли, а кого й привезли батьки, мокрими, бо вирішили не пропускати день у таборі «ми не паперові не розкиснемо, ноги на плечі та й ну до табору». Як завжди, ми почали з ранкової зарядки о 8.35 хв., але вона була не на подвір’ї, а у коридорі школи, зате вона була під музику і ми вистрибували залюбки, а з нами робили зарядку і О.І. Павлюк та С.І.Малахатко. А тон зарядки задавали все ті ж Яна Гапоненко та Софія Чех.

Після зарядки о 9.00 хв. ми пішли на лінійку, ну як без лінійки – це ж наша «ділова розмова». Порадившись, дізнавшись про розпорядок на день, ми швидким кроком направилися до їдальні, де на нас чекала Малахатко С.І.

Апетиту нам не бракувало. Ану, намокли під дощем, пострибали на зарядці, конструктивно поспілкувалися на лінійці, то й нагуляли апетит. Дощ лив, як з відра, тому й довелося залишитися в приміщенні. Але ми не сиділи без діла. На лінійці ми дізналися, що нам необхідно серйозно підготуватися до свята «Конституція моєї держави». Ото ж ми після сніданку розійшлися по загонам і по своїх кімнатах для занять: «Світлячки» у свою, «Комета» у свою. Часу ми не гаяли. Свято - це державне, тому до справи взялися ретельно. Почалося тренування, ох, як ми любимо наші тренування, на них так «прикольно» можна жартувати, веселитись і поспілкуватися з усіма. Саме тренування та спільні свята здружують у нашій школі всі класи. Отримавши слова, ми вдавали з себе достоту поважних людей.

Поки ми тренувалися, дощ припинився і ми пішли на подвір’я, необхідно ж знати, де стати на майданчику під час виступу.

Сміх не припинявся, такі вже у нас тренування. А далі ми почали готувати український танець, згідно тематиці заходу.

Сміх, жарти постійно супроводжували усю репетицію. Ми так завзято веселилися, що таки знову накликали у гості до своїх жартів зливу, тому знову змушені були іти до приміщення. Але і там нам знайшлися розваги, на нас чекали мультики з А.І.Павлюком. Час так і сплив до оздоровчої процедури.

«Світлячки» теж не гаяли час, вони з О.І.Павлюк готувалися до заходу

«Справжнє диво - бабусина хустинка». Ось тут ми модничали вже так, як самі того бажали. Аж собі сподобались.

А тоді вже проявляли себе у  модельному напрямку з парасолями і провели конкурс «Моя парасолька».

Ну, чим не фотомоделі!

Сьогодні ми усі готувалися до свят. Загін «Світлячки» з О.В. Радченко розпочали підготовку до конкурсу «Ну – мо, дівчата!» тому на обід вони прийшли із зачісками та й тримались, як леді.

Так і підійшов непомітно час оздоровчої процедури, яку для нас провела Броун Т.М.

Розтягнувши спинки, ми робили вправи для зору.

Ура-а-а! Обід. За обідом з нами була О.В. Радченко.

Після обіду, ми знову розійшлися по своїх кімнатах. Загін «Світлячки» займався з Г.П. Зікун, вони ліпили з пластиліну овочі та фрукти. І що з цього вийшло, дивіться самі.

Поглянувши на ці вироби, можна сказати, що з голоду ми не помремо і спекотне, посушливе літо на врожайність не вплине.

Сам процес роботи був напруженим, бо ми творили… Скільки було зосереджено уваги, щоб виготовити такі гарні овочі та фрукти.

«Ось такі ми умільці!!!»

Ну, а наш загін «Комета» отримав урок майстер-класу з вишивки. З нами працювала сільська майстриня В.С. Сагань. Коли ми почули про вишивання нам здалося, що це нудно. Але, як же ми помилялися.

Тільки – но розпочалося заняття, нас вразила розповідь Валентини Степанівни про вишивання хрестиком.

Вона продемонструвала нам свою вишиту сорочку для онуки Єлизавети, принесла зразки вишивок, а також роздала нам клаптики канви, на якій ми почали робити свої хрестики. Ми були зачаровані її роботою і взялися до справи самі.

Нам було цікаво усе, що вона розповідала і ми були задоволені, що у нас таке заняття.

Тепер ми й самі взялися за голочки, муліне та канву і почали робити захоплюючі хрестики.

Навіть, Яровий Максим, теж не залишився байдужим і взявся за муліне, хоча справді заплутав Світлані нитки від невміння з ними поводитися, але Світлана тільки розсміялася і дала дружню пораду, як розплутати цю головоломку.

Ох, ці вже хлопці!!! Тільки зітхнули сестрички Гончар Світлана та Юлія, а Максим не здавався, він наполегливо освоював це ремесло.

Всі працювали.

Але результат покажемо на наступному занятті.

Ось так і збіг ще один день нашого перебування в таборі «Орлятко».

Ну, що? До наступного дня, цікаві читачі. Не забувайте про нас і читайте на сторінках сайту нашої школи про наші пригоди в таборі денного перебування «Орлятко». У нас і на цю годину дощ. А настрій веселий, бо завтра ми знову повернемось сюди.